35
українських стартапів,
які визначають технологічне майбутнє планети.
Майбутнє вже тут.
І воно розмовляє українською
Справжня незалежність — це не лише здатність захистити свої кордони, а й сила визначати, яким буде світ завтрашнього дня. Поки українська армія утримує фізичний фронт, український інтелект розширює наш вплив глобально — через код, штучний інтелект та проривні інновації. Ми звикли пишатися своєю стійкістю, але настав час усвідомити: сьогодні Україна — це не тільки щит вільного світу, а і його потужний технологічний двигун. Наші рішення вже зараз працюють у смартфонах, банках та оборонних системах по всій планеті.
Це не просто патріотичний наратив — це факт, який визнають міжнародні ринки. Навіть в умовах тотальної війни український IT-сектор продовжує генерувати мільярди доларів експортної виручки, залишаючись несучою конструкцією нашої економіки.
За даними глобальних платформ на кшталт SkillValue та Coursera Global Skills Report, українські інженери стабільно входять до світових топів за рівнем кваліфікації. Більше того, просто на наших очах Україна перетворилася на світового трендсеттера: наш defense-tech вивчають армії НАТО, а архітектуру цифрової держави (GovTech) уже офіційно експортують до інших країн. Оцінка нашої стартап-екосистеми, за підрахунками Dealroom, вимірюється десятками мільярдів євро і продовжує зростати.
Сьогодні високі технології — це тверда валюта суверенітету. Вони дають асиметричну перевагу на полі бою, тримають економіку під час блекаутів і роблять нас настільки глибоко інтегрованими у світовий ринок, що Україну неможливо викреслити з геополітичної карти. Країна, яка створює майбутнє, приречена бути вільною.
Саме тому до Дня Незалежності портал «Мінфін» підготував особливий проєкт. Ми зібрали 35 українських стартапів, які прямо зараз, всупереч усьому, трансформують глобальні індустрії та власноруч пишуть технологічне майбутнє планети.
LetsData: знайшов спосіб виявляти поширення керованих наративів
Український стартап LetsData заснували у 2022 році Ксенія Ілюк та Андрій Кусий — після початку повномасштабного вторгнення росії, коли інформаційні атаки стали частиною війни. Їхня AI-платформа виявляє скоординовані кампанії ще на ранній стадії: аналізує дані з понад 100 млн сайтів і соцмереж більш ніж 50 мовами, зіставляє тексти та метадані відео й шукає ознаки керованого поширення наративів.
На сьогодні технологією користуються посольства Великої Британії, збройні сили країн НАТО, а також компанії у США та Європі. У 2025 році стартап залучив $1,6 млн, а його засновники увійшли до Forbes 30 Under 30 Europe. LetsData показує, як український досвід протидії інформаційній війні перетворився на продукт глобального рівня.
Mantis Analytics: український стартап, який допомагає світу боротися з інформаційними атаками
Mantis Analytics народився у березні 2022 року як волонтерська ініціатива українських фахівців з AI, ML та аналізу даних. Засновники Максим Терещенко, Остап Вихопень і Антон Тарасюк створили платформу, яка в реальному часі обробляє повідомлення зі ЗМІ, соцмереж та інших відкритих джерел, виявляє інформаційні загрози й показує події та зв’язки між ними на інтерактивній карті.
Спочатку продукт допомагав українським державним структурам відстежувати російську пропаганду, а згодом вийшов на ринки США та Європи. Стартап пройшов американський Alchemist Accelerator, залучив приватні інвестиції, а у 2026 році отримав грант ЄС на €500 000 для впровадження платформи у корпоративному та державному секторах Європи.
Ability AI: від реклами до автоматизації бізнес-процесів
Ability AI заснували у 2023 році українці Євген Виборов та Олексій Осипенко. Спочатку стартап створював «цифрову маркетингову команду»: AI-агенти розробляли стратегію, готували контент, аналізували конкурентів, працювали з рекламою та CRM. Згодом компанія розширила продукт до платформи для автоматизації бізнес-процесів — від продажів і підтримки клієнтів до рекрутингу та бекофісу. Її агенти працюють через Slack, Telegram і WhatsApp та можуть бути розгорнуті на інфраструктурі клієнта.
Серед користувачів Ability AI — переважно компанії із західних ринків. У 2024 році стартап залучив $1,1 млн на розвиток у США та Європі. Так, український продукт опинився у центрі глобальної перебудови офісної праці, де рутинні операції дедалі частіше передають AI.
PLATMA: український стартап, що став партнером національної платіжної системи Узбекистану
PLATMA створили українські підприємці Максим Прохоров, Ярослав Кологривов, Максим Коляда та Сергій Козлов. Платформа перетворює опис бізнес-процесу звичайною мовою на готовий застосунок без участі програмістів. Її продукт Bank 6.0 об’єднує дані банку з CRM, бухгалтерськими системами, державними реєстрами та платіжною інфраструктурою, автоматизує скоринг і формує персональні фінансові пропозиції.
У 2025 році PLATMA перемогла на Dubai AI & Web3 Festival та уклала партнерство з національна платіжною системою Узбекистану та одним із ключових елементів платіжної інфраструктури країни, UZCARD (об’єднує понад 35 банків Узбекистану). Загалом стартап залучив понад $3 млн інвестицій, а його оцінка зросла до $40 млн.
DataIsland: українська відповідь на глобальний попит на AI
Український стартап DataIsland перетворює розрізнені корпоративні дані на готові відповіді для бізнесу. Його AI-помічник під’єднується до CRM, баз даних і внутрішніх документів, за секунди знаходить потрібну інформацію, формує звіти та бере на себе частину клієнтської підтримки. Засновник компанії — український підприємець Микола Дорофій, а команда працює у Києві та Лондоні.
Серед клієнтів DataIsland — австрійська DO & CO, кіпрська Milleyson Holdings і виробник складських роботів Deus Robotics. В одній із компаній продукт приблизно на 40% підвищив ефективність пошуку інформації. У 2024 році DataIsland залучив $500 000 для виходу на нові ринки. Це українська відповідь на глобальний попит на AI, який працює з даними компанії та виконує конкретні операційні завдання.
PeopleForce: автоматизує рекрутинг у 30 країнах світу
PeopleForce створили у Києві у 2019 році як внутрішній інструмент для управління командою IT-компанії. Згодом розробка перетворилася на HR-платформу, яка веде працівника від першої співбесіди до звільнення: автоматизує рекрутинг, адаптацію, відпустки, оцінювання результатів та аналітику.
Сьогодні українським продуктом користуються понад 1300 компаній і 100 000 працівників у більш ніж 30 країнах. Серед клієнтів — польські Brand24 та eSky Group, литовська Paysera, латвійська TestDevLab і українська Ajax Systems. У 2024 році виручка PeopleForce зросла на 80%, а у 2025-му компанія залучила $5,38 млн для експансії у Польщі, Мексиці та Колумбії. Це український SaaS, який уже конкурує за глобальні HR-бюджети.
GameTree: допомагає геймерам знаходити партнерів для гри по всьому світу
GameTree — своєрідний Tinder для геймерів, який знаходить сумісних партнерів для гри. Українсько-американський стартап заснували колишня фельдшерка української армії Дана Сидоренко та американець Джон Уке. Після служби Дана шукала в онлайн-іграх спосіб впоратися з депресією, однак зіткнулася з токсичністю та переслідуванням. Так виникла ідея безпечнішої геймерської спільноти. Алгоритм GameTree зіставляє інтереси, психологічні характеристики та стиль гри користувачів.
У серпні 2026 року платформа повідомила вже про понад 1,7 млн геймерів — майже втричі більше, ніж на початку 2024-го. Її основні ринки — США, Канада та Велика Британія, а серед інвесторів є колишні керівники Match Group і Activision Blizzard.
BetterMe: зібрав 150 млн користувачів і увійшов до топ-3 застосунків світу для тренувань із супроводом
BetterMe легко прийняти за американський сервіс, адже головний ринок компанії — США, а її застосунками користуються 150 млн людей у світі. Насправді платформу заснувала у Києві українка Вікторія Рєпа. У 2017 році проєкт починався з невеликої Facebook-спільноти, а сьогодні об’єднує понад 500 працівників. BetterMe продає персоналізовані програми тренувань, харчування та підтримки ментального здоров’я, а також спортивний одяг й інвентар.
У 2022 році Apple включила BetterMe до трійки провідних застосунків світу для тренувань із супроводом, а Рєпа потрапила до Forbes 30 Under 30 Europe. Після початку повномасштабної війни компанія залишила штаб-квартиру в Києві, відкрила українцям безоплатний доступ до застосунків і створила програми для ветеранів та людей з ампутаціями.
Preply: зібрав 100 тис. викладачів, які допоможуть вивчити 90 мов студентам із 180 країн
Історія Preply почалась ще у 2012 році в Києві з простої проблеми: Кирило Бігай не міг знайти викладача англійської для підготовки до конференції. Разом із Дмитром Волошиним і Сергієм Лук’яновим він створив онлайн-майданчик для індивідуальних занять. Сьогодні Preply об’єднує понад 100 000 викладачів, які навчають більш ніж 90 мов студентів зі 180 країн. Платформа підбирає репетиторів за допомогою алгоритмів, а AI використовує для аналізу уроків і персональних вправ, залишаючи в центрі живе спілкування.
У січні 2026 року Preply залучила $150 млн і була оцінена у $1,2 млрд, офіційно ставши єдинорогом. Український стартап перетворив пошук репетитора на глобальний освітній бізнес і зберіг велику команду розробників у Києві.
Headway: увійшов у топ-5 провідних EdTech-бізнесів світу й випередив Coursera та Duolingo
Понад 170 млн завантажень у 170 країнах — за одним із найпомітніших освітніх бізнесів світу стоїть команда з України. Headway заснував у Києві у 2019 році Антон Павловський. Перший застосунок компанії перетворював нонфікшн-бестселери на 15-хвилинні самарі. Згодом до нього додалися Impulse для тренування пам’яті й логіки, Nibble з короткими уроками, а також інші продукти для саморозвитку.
Сьогодні у Headway понад 500 працівників, а більш як половину виручки їй приносить ринок США. У 2025 році TIME поставив українську компанію на четверте місце серед 350 провідних EdTech-бізнесів світу — вище за Coursera та Duolingo. Наступна ціль Headway — посилити присутність у США, а згодом вийти на Нью-Йоркську фондову біржу. У 2026 році цю експансію підтримав інвестиціями Horizon Capital.
Embedd: як навчити ШІ писати код для мікрочипів
Подібно до багатьох технологічних стартапів Embedd зареєстрований у Каліфорнії, але його команда розробників та засновники знаходяться в Україні. Сервіс створює AI-платформу автоматизації створення програмного забезпечення для мікроконтролерів та електроніки.
Справа в тому, що коли розробники створюють електронні пристрої, їм потрібно вручну писати складні інструкції для мікрочіпів всередині цих гаджетів. А для того, щоб дізнатися, як працює потрібний чип, інженерам доводиться читати величезні пояснення на сотні сторінок. Embedd працює якраз над тим, щоб AI-помічник сам «читав» ці документи та писав потрібний код.
Стартап вже залучив інвестиції від низки відомих фондів, а також від засновників ключової української технологічної компанії Grammarly.
Kurs Orbital: космічна майстерня для супутників та очищення орбіти
Колишній голова Державного космічного агентства України Володимир Усов разом з партнерами створив компанію Kurs Orbital. Вони працюють фактично над пересувною космічною майстернею для супутників.
Компанія розробляє універсальний модуль, який дозволяє космічним апаратам автономно зближуватися та стикуватися з супутниками. Це дозволить продовжувати їх термін служби, забирати космічне сміття та обслуговувати навіть космічні станції.
Хоча компанія зареєстрована в Турині, з нею пов'язана низка ветеранів вітчизняної космічної галузі. Базування ж на території ЄС дозволяє легше залучати кошти та співпрацювати з космічними агенціями.
Haiqu: стартап, який змінює роботу квантових комп'ютерів
Haiqu — один з ключових світових стартапів у сфері квантових обчислень. Компанію створив український науковець Микола Максименко, який очолює її відділ розробок, разом з американським партнером.
Стартап розробляє програмне забезпечення для квантових комп'ютерів, оптимізує їх алгоритми, захищає від збоїв, дозволяє вирішувати складні завдання. Проблема квантових комп'ютерів в тому, що вони вкрай чутливі до помилок, а Haiqu прагне зробити їх роботу стабільною.
Ефективно налагоджені квантові комп'ютери здатні вирішувати надскладні завдання (наприклад взаємодія молекул ліків з організмом) за хвилини, тоді як звичайним супер-комп'ютерам можуть знадобитись на це тисячі років. Тому не дивно, що інвестори вірять в стартап, який вже залучив понад $15 млн.
Carbominer: українська відповідь на глобальні кліматичні зміни
Стартап Carbominer було засновано у Києві ще в 2019 році. Зараз це одна з найвідоміших технологічних компаній світу у галузі боротьби з кліматичними змінами.
Вона розробляє компактні «уловлювачі» CO2, при цьому для них передбачене комерційне використання. Приміром, фермеру для рослин в теплицях потрібен вуглекислий газ. Він може придбати відповідний модуль, встановити біля теплиці і туди надходитиме CO2, допомагаючи росту рослин та зменшуючи вміст газу в атмосфері.
Carbominer залучає кошти як з приватних фондів, так і від грантових програм. Хоча компанія має офіси в ЄС, її центр розробок залишається в Україні.
S.Lab: як з грибів та конопель створити екологічний пінопласт
Ще одна екологічна компанія — S.Lab. З 2020 року вона працює над матеріалами пакування, що не шкодять природі.
Її популярний продукт — альтернатива пінопласту, що робиться з конопляних стебел та міцелію (грибниці), який слугує природним клеєм. Отриманий матеріал володіє протиударними та вологостійкими властивостями пінопласту, але після використання повністю розкладається у грунті за 30–45 днів, до того ж діє як добриво.
Заснували компанію українська біологиня Юлія Бялецька та експерт з автоматизації виробництва Євген Томілін. В Україні знаходиться і науково-дослідний центр S.Lab. Компанія перемогла у міжнародному конкурсі Green Alley Award та є володарем багатьох нагород у сфері сталого розвитку.
Esper Bionics: розробка, що потрапила до 200 найкращих винаходів TIME
Esper Bionics — медично-технологічний стартап, який вже став справжньою зіркою галузі. Компанія розробляє робототехнічні біонічні протези нового покоління з використанням штучного інтелекту. Найвідоміший продукт компанії — біонічна кисть Esper Hand — потрапила на обкладинку журналу TIME та увійшла до списку 200 головних винаходів 2022 року.
Розроблений Esper Bionics протез зчитує електричні сигнали з м'язів людини через спеціальні датчики на куксі. Водночас Штучний інтелект постійно навчається, аналізує звички користувача та передбачає, який саме жест або хват людина хоче зробити.
Стартап було засновано командою українців у 2019 році. Комерційна штаб-квартира знаходиться у США, але інженерна лабораторія, як і раніше, залишається в Україні.
Deus Robotics: навчив роботів працювати як одна команда
Не залишаються українці осторонь і технологій застосування роботів. Заснована у 2018 році в Києві компанія Deus Robotics створила платформу, яка об'єднує та координує складських роботів різних виробників у єдину систему.
Технологія дозволяє роботам для сортування, перевезення палет та збору товарів «спілкуватися» між собою та автоматизувати складські процеси. Зазначається, що це підвищує ефективність роботи складів на 300%. Крім цього Deus Robotics розробляє власних розумних автономних роботів для складів. Хоча відразу уточнимо, що мова йде про промислових, а не людиноподібних роботів.
Штаб-квартира, а також вся інженерна команда перебувають в Україні. Тут же тестуються їх напрацювання. Технології компанії також застосовуються в Україні, зокрема, серед її клієнтів Нова Пошта.
Input Soft: працює в аеропортах по всьому світу, а Україні надасть технології безкоштовно
Засновниця Input Soft Анастасія Смик увійшла до європейського рейтингу Forbes 30 Under 30 в категорії Наука і технології.
Її компанія створює вебплатформу для аеропортів та авіакомпаній. Програма розраховує та оптимізує розподіл наземної техніки та персоналу, що займаються заправкою, завантаженням багажу, прибиранням та іншими роботами. Сервіс дозволяє знижувати затримки рейсів та знижує витрати аеропортів.
Першим аеропортом, в якому тестувалася система, був одеський. Зараз програмне забезпечення вже активно застосовується в Європі, США, Південній Америці та на Близькому Сході. Як заявлять в Input Soft, після відновлення авіаперельотів в Україні, вони нададуть свої розробки вітчизняним аеропортам безкоштовно.
Pibox: сервіс, яким користуються Universal та Sony Music
У 2016 році брати Павло та Іван Педенки вирішили створити компанію Pibox. На це їх надихнула власна робота з відео та звукозаписом.
Pibox спрощує процес створення музики, відеороликів та реклами. Платформа дозволяє командам завантажувати файли, залишати точні коментарі та правки безпосередньо на конкретних секундах аудіо і відео або пікселях зображень. Також тут можна проводити онлайн-обговорення та керувати статусом завдань. Серед великих корпоративних клієнтів компанії світові лідери зукозапису — Universal Music Group та Sony Music.
Незважаючи на війну та появу офісу компанії у США, її центр розробки залишається в Україні. Також Pibox безкоштовно надав доступ до своєї системи багатьом українським волонтерським та креативним ініціативам.
Osavul: поставили ШІ на захист інформаційної безпеки України та світу
Компанію Osavul створили ІТ-підприємці Дмитро Плєшаков та Дмитро Білаш. На той час вони вже запустили успішний AI-стартап у сфері маркетингу, але вирішили зайнятись технологією, яка допоможе Україні у війні.
Osavul розробляє також платформу на основі штучного інтелекту, який аналізує тексти, аудіо, відео, соцмережі і, навіть, Dark Web у реальному часі. Система автоматично виявляє координацію та джерела інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), фейків і наративних атак. Завдяки цьому їх вдається нейтралізувати ще до того, як вони набудуть вірусного поширення.
Для українських державних інституцій, зокрема, ЗСУ, Міністерства оборони, Центру протидії дезінформації тощо Osavul надає свій сервіс безкоштовно. А ось компанії США та ЄС використовують систему на комерційній основі.
Finmap: як український фінтех вийшов у 54 країни
Український B2B-фінтех Finmap, що пропонує малому і середньому бізнесу сервіс управлінського обліку та cash flow, сьогодні вже має 18 тис. бізнес-клієнтів у 54 країнах. Зокрема, в Європі ключовими для масштабування Finmap стали Польща, Іспанія і Чехія.
Finmap заснували у 2019 році українські серійні підприємці Олександр Соловей та Іван Каунов. Згодом до команди приєднався Дмитро Дубілет — співзасновник monobank — як інвестор і радник. Сам продукт виник з практичної потреби засновників контролювати фінанси власних бізнесів, а вже потім перетворився на окремий B2B-сервіс.
Після початку повномасштабної війни Іван Каунов служив у Силах оборони України. Попри це команда продовжила залучати міжнародний капітал і масштабувати продукт. Finmap успішно вийшов на міжнародний венчурний ринок і залучив майже $3 млн у pre-seed та seed-раундах. У цей проєкт вклали гроші 500 Global, Google for Startups, британський фонд 1991 Ventures та багато інших інвесторів з ім’ям.
У межах партнерства з 1991 Ventures Finmap планує розвиватися у такихнапрямках: AI-прогнози грошових потоків і попередження про ризики; поглиблена аналітика й мультивалютна звітність; нові інтеграції для автоматизації обліку.
Pleso Therapy: як українська платформа психотерапії підкорила Європу
Pleso Therapy — онлайн-платформа психологічної допомоги та маркетплейс перевірених психотерапевтів народилася в Україні а головним європейським хабом та найбільшим ринком стала для неї Польща.
Pleso Therapy заснували у 2021 році четверо українських підприємців: Олександр Бондарєв (CEO, автор первинної ідеї); Анна Ліссова (відповідає за роботу з психотерапевтами); Олексій Якубенко (розвиває продукт) та Віталій Марченко (розвиває продукт і технологічну частину).
У травні 2025 року стартап залучив $1,2 млн від Vchasno Group, TA Ventures і BADideas.fund. Серед інвесторів раунду також був Олександр Усик як бізнес-ангел. Гроші призначені для розвитку AI-персоналізації та експансії на європейському ринку.
До цього моменту компанія вже працювала в Україні, Польщі та Румунії, а понад половину продажів формував польський ринок. За даними CEO, у компанії було понад 25 тис. платних клієнтів, більш як 500 перевірених терапевтів і понад 200 тис. сесій на пізнішому етапі розвитку.
Rozmova: українська mental-health, що масштабує бізнес під час війни
Rozmova — українська digital mental-health платформа, що допомагає знайти перевіреного психолога або психотерапевта для онлайн- чи офлайн-консультацій. На міжнародних ринках вона працює під брендом Clearly. Компанію створили в Києві на початку 2022 року, приблизно за два тижні до початку повномасштабного вторгнення рф Дмитро Мараховський із досвідом у health care, IT та mental health та Дмитро Коваленко, співвласник сервісної компанії Uptech.
У 2024 році Google for Startups Ukraine Support Fund відібрав Rozmova для фінансування до $100 тис. на міжнародну експансію та розвиток продукту. Після раунду компанія оцінювалася у $8 млн. За рік, 2025 році, Clearly/Rozmova залучила вже $1,35 млн: $760 тис. надав чеський фонд Purple Ventures, також інвестували Pragmatech Ventures і бізнес-ангел Дмитро Орел. Це стало фінансуванням під AI-рішення та глобальну експансію.
У якості головних ринків для масштабування платформа розглядає Польщу, Іспанію та Латинську Америку. Крім цього, Clearly планує запуск свого продукту в США та Бразилії.
Aspichi: показала світу зруйновані Бучу та Ірпінь і вийшла на ринок США
Aspichi — healthtech-компанія, що створила Luminify, платформу mixed reality/VR для психологічної реабілітації з використанням AI. Спочатку Aspichi розробляла технологію «аудіовізуальної телепортації»: людина зі спеціальним пристроєм із 360-градусними камерами передає іншій людині картинку та звук у режимі реального часу через VR-шолом. Застосування бачили у медицині, навчанні хірургів, виробництві, будівництві й дистанційному нагляді.
Після початку повномасштабної війни команда адаптувала технології до нових потреб: реабілітації військових і цивільних, психологічної підтримки, навчання з розмінування та фіксації наслідків воєнних злочинів.dou+1
Хоча юридично Aspichi позиціонує себе як американську компанію, вона прямо називає Україну своєю батьківщиною, а CEO Віктор Самойленко, CTO Максим Гончарук і психологічний R&D базуються в Києві.
Компанія уклала партнерство з американською мережею Rocky Mountain Care, яка працює з будинками догляду, реабілітаційними й медичними закладами. Це дало Aspichi канал для впровадження VR-терапії у США. У червні 2022 року технологію Aspichi використали, щоб віртуально показати європейським міністрам культури зруйновані Бучу та Ірпінь.
HIMERA: як українські системи зв’язку вийшли на ринок НАТО
HIMERA — український розробник захищених тактичних систем зв’язку, розрахованих на роботу в умовах перехоплення, виявлення та РЕБ. Компанія виникла після початку повномасштабної війни, а її перші рації створювалися на основі досвіду Сил оборони України. Її засновники - HIMERA заснували у 2022 році українські підприємці Михайло Рудомінський та Олексій Олійник.
У 2024 році компанія підписала угоду з американською defense-tech компанією Reticulate Micro, яка стала дистриб’ютором HIMERA на ринку США та серед ключових державних замовників. Із листопада 2024 року HIMERA постачає свої системи U.S. Air Force Research Laboratory у межах програми інноваційних випробувань.
У 2025 році HIMERA уклала партнерство з канадською компанією Quantropi, що спеціалізується на квантово-стійкому шифруванні. Quantropi отримала ексклюзивні права на дистрибуцію продукції HIMERA у США та Канаді й просування на окремих ринках НАТО.
Восени 2025 року HIMERA виконала перше підтверджене державне замовлення від оборонного відомства неназваної європейської країни — члена НАТО. Це був уже не тест чи комерційний продаж, а контракт із міністерством оборони
Swarmer: як розробник ШІ-рішення для бойових дронів став одним із найбільших DefenceTech гравців Європи
Swarmer – українська компанія, що розробляє ШІ-рішення для бойових дронів. Її ключовий продукт – програмне забезпечення Styx AI, що дозволяє одному пілоту керувати 15 безпілотниками одночасно.
Цю технологію сьогодні намагаються освоїти армії всього світу, тоді як в Україні її використовують в бойових умовах з квітня 2024 року. Відтоді систему застосували у більш ніж у 100 тисячах бойових місій, що дозволило зібрати значний масив даних для розвитку алгоритмів машинного навчання.
Swarmer заснували у 2023 році Сергій Купрієнко та Алекс Фінк. Цей стартап називають одним із найбільш фінансованим європейськими DefenceTech гравцями. У вересні 2024 року компанія залучила перші $2,7 млн інвестицій від групи американських фондів, а вже через рік – ще $15 млн (рекордні для українського DefenceTech).
Навесні 2026 стало відомо, що Swarmer розміщує акції на біржі Nasdaq. Компанія планувала продати 3 мільйони акцій по $5 за штуку та отримати близько $15 млн, а залучені кошти спрямувати на розвиток продукту, розширення команди, інтеграцію з апаратними платформами виробників дронів, а також на загальні корпоративні потреби.
Buntar Aerospace – розробник БпЛА «Бунтар-3» та софту Buntar Copilot
Buntar Aerospace – український DefenceTech розробник, продуктом якого є розвідувальний комплекс Бунтар-3 та софт для ефективного планування та виконання місій Buntar Copilot.
Бунтар-3 здатний вести повітряну розвідку, спостереження в реальному часі та коригування вогню на глибині близько 100 км. Мета Buntar Aerospace – зберегти життя пілотів та операторів, давши їм технічну можливість виконувати місію якнайдалі від лінії бойового зіткнення.
У липні 2026 Buntar Aerospace представили Remote Control — нову функцію Buntar Copilot, яка дозволяє пілоту виконувати бойовий виліт на БпЛА «Бунтар-3», перебуваючи у глибокому тилу. На точку запуску виїжджає технічна команда, яка швидко встановлює обладнання та залишає позицію. Управління БпЛА здійснюють повністю віддалено через спеціалізоване програмне забезпечення Buntar Copilot.
Компанію Buntar Aerospace заснували у серпні 2023 року Іван Каунов, Катерина Безсудна та Богдан Сас. Стартап вже залучив понад $15 млн інвестицій.
Frontline Robotics: 10 тис. дронів для ЗСУ і СП з німцями
Frontline Robotics — українська компанія, що розробляє роботизовані системи для Сил оборони: дрони, розвідувальні платформи та дистанційно керовані турелі.
Серед її розробок — багатоцільовий дрон Linza, розвідувальний Zoom і роботизований бойовий модуль Buria.
Компанія робить ставку на технології, які дають змогу виконувати бойові й логістичні завдання без ризику для військових. Наразі її рішення використовують понад 60 підрозділів Сил оборони.
Особливість Frontline Robotics — швидке вдосконалення продуктів на основі бойового досвіду. Linza 3.0, наприклад, отримала власний AI-модуль візуально-інерційної навігації, який допомагає дрону прокладати маршрут, утримувати точку та стабілізувати посадку без опори лише на GPS.
У 2025 році Frontline Robotics і німецька Quantum Systems створили спільне підприємство Quantum Frontline Industries (QFI) для автоматизованого виробництва українських дронів у Німеччині. У 2026 році QFI запустило виробництво Linza 3.0 планує протягом року виготовити до 10 тис. дронів для ЗСУ.
The Fourth Law: — розробник систем автономності дронів залучає інвестиції зі США та відкриває СП з литовцями
The Fourth Law (TFL, «Четвертий Закон») — українська DefenceTech компанія, що розробляє системи автономності для FPV-дронів та інших роботизованих платформ.
У 2023 році компанію заснував Ярослав Ажнюк — підприємець, який раніше разом із партнерами створив успішний стартап Petcube.
Сьогодні команда TFL у складі досвідчених інженерів, науковців та ветеранів розробляє AI-рішення, завдяки яким дрони можуть діяти автономно в умовах втрати GPS або зв’язку з оператором. Флагманський модуль TFL-1 забезпечує термінальне наведення дронів на ціль навіть у разі глушіння GPS і радіозв’язку, а система TFL-AntiShahed розпізнає ворожі ударні БПЛА швидше за людське око.
Розробки компанії перевірені в бойових умовах понад 70 підрозділами ЗСУ, кодифіковані НАТО й інтегровані з платформами понад 20 виробників безпілотників.
У 2026 році TFL залучила стратегічні інвестиції від американської Axon Enterprise, а також підписала меморандум з литовською RSI Europe про спільне виробництво тисяч дронів у межах ініціативи Build with Ukraine.
Odd Systems: виробник “очей” для дронів створює майбутнє автономної робототехніки
Odd Systems — українська оборонна технологічна компанія, що розробляє та виготовляє тепловізійні й денні камери для дронів та роботизованих систем.
Її заснували у 2023 році підприємці та інженери з досвідом цивільного tech-бізнесу, які спрямували свої компетенції, виробничий досвід і капітал на оборонні розробки.
Ключовим продуктом Odd Systems є серія тепловізійних камер Kurbas, які використовують понад 50 виробників дронів.
Зокрема, флагманська камера Kurbas-640 Alpha стала «очима» найефективніших українських дронів-перехоплювачів — STING (Wild Hornets). Також її використовують на платформах Warbirds Ukraine та Vigilant Works. У 2026 році компанія представила Kurbas-640 Beta та цифрову денну камеру Svitlych-662.
Odd Systems створює і власні FPV-платформи (Horska-12, Stus-7, Lupynis-10), а ще співпрацює з данським концерном Terma Group над розробкою автономних перехоплювачів. У компанії наголошують, що розглядають камери не просто як сенсори, а як основу майбутньої автономної робототехніки.
Unwave: як воєнний стартап перетворився на масштабне виробництво
Unwave — українська компанія, яка з 2023 року розвиває повний цикл виробництва засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Її продукцію використовують для захисту військових, техніки та критичної інфраструктури.
Компанія робить ставку на власне hardware-виробництво: в Україні виготовляє генератори частот, підсилювачі та антени, поступово локалізуючи компоненти й зменшуючи залежність від імпорту. Продукція Unwave має коди NATO Stock Number.
У 2025 році Unwave поставила Силам оборони понад 45 000 одиниць продукції та першою серед виробників отримала ліцензію Міноборони на масштабування тактичних систем РЕБ.
Крім цього, Unwave розвиває напрям протидії ударним БпЛА. Вона першою виконала державний контракт із масштабування дрона-перехоплювача «шахедів» Octopus (собівартість — до $3000). Cерійне виробництво Octopus запустили в листопаді 2025 року.
Компанія демонструє, як воєнний стартап може за короткий час перетворитися на масштабне виробництво — за три роки команда зросла з 5 до понад 350 фахівців, а загальний обсяг поставок перевищив 50 тис. систем.
Black Forest Systems: як виробник “дрона для піхотинця” залучив
$400 000 інвестицій
Black Forest Systems – інноваційна технологічна компанія, яка займається розробкою безпілотних систем, орієнтованих на піхоту.
Компанію заснували у 2024 році. Це – українсько-естонський виробник, що спеціалізується на створенні автономних систем, роботизованих платформ і високопродуктивної електроніки для критично важливих застосувань.
SHADOX– флагманський розвідувальний комплекс компанії. Дрон має функцію самостабілізації та не потребує навичок FPV-пілотування. CEO компанії Олександр Давиденко пояснив: їхня мета — перенести складність з оператора в саму технологію, щоб навіть військовослужбовці без досвіду могли ефективно користуватися дронами.
У 2025 році стартап залучив фінансування на розробку базового технологічного стеку. А у 2026 році компанії вдалося отримати $400 000 інвестицій. Кошти спрямували на фінальне інженерне доопрацювання комплексу SHADOX, підготовку до серійного виробництва та подальше системне розгортання цих безпілотників у військах.
AeroMotors: забезпечує технологічну незалежність української оборонки
AeroMotors – український виробник, який спеціалізується на розробці електродвигунів для БПЛА. Компанія має модельний ряд від 7 до 32 дюймів — від FPV-дронів до важких платформ.
В AeroMotors є повний цикл власного виробництва — від обробки деталей до фінальної збірки. Продукцію постачають виробникам БпЛА, військовим компаніям, благодійним фондам і волонтерам.
Наприкінці 2025 року компанія залучила $550 000 інвестицій від венчурного фонду Front Ventures. Кошти спрямували на масштабування виробництва, що дозволило виробнику вийти на потужність до 60 тисяч електродвигунів на місяць.
Мета AeroMotors – замістити імпорт китайських компонентів у критичних елементах дронів, а натомість розвивати власний ринок компонентів та забезпечити технологічну незалежність української оборонки. Крім того, AeroMotors активно працює над розширенням співпраці з європейськими партнерами та розглядає різні формати локалізованої присутності за межами України.
Offset Labs: працює над створенням хабу для інновацій у галузі оборонного ШІ
Offset Labs – британо-український стартап, що спеціалізується на AI-рішеннях для оборони та національної безпеки. У 2024 році його заснували інженери Денис Будник, Борис Надикто та Андрій Яковина.
Offset Labs розробляє спеціалізовані моделі штучного інтелекту для обробки сигналів і голосу в оперативних середовищах. Компанія прагне створити центральний хаб для інновацій у галузі оборонного штучного інтелекту, об'єднавши дослідників, інженерів і користувачів, щоб забезпечити технологічну перевагу НАТО та країн-союзників у сфері оборони та національної безпеки.
«Виклик полягає в тому, що природа штучного інтелекту вимагає уніфікованого масштабування даних, талантів та інфраструктури. Саме для цього існує Offset Labs — щоб зібрати під одним дахом усе: від підготовки даних до досліджень, і розкрити потенціал глибинних AI-інновацій для оборонних замовників, забезпечуючи лідерство Заходу в цій критично важливій сфері», — пояснив CEO Offset Labs Борис Надикто.
У 2024 та 2025 роках Offset Labs залучила інвестиції, загальна сума яких склала понад $1 млн. Кошти планували витратити на розширення штату, щоб зібрати lean-команду у 10 людей, у складі якої буде найкращий дослідницький talent по ШІ в Україні.
Art Studio AGRAFKA: дитячі книжки, які продаються по всьому світу
Art Studio AGRAFKA — незвичний книжковий проєкт з України, який отримав визнання у світі. Його заснували у Львові Романа Романишин та Андрій Лесів у 2010 р. Творчий дует перевернув уявлення про візуальне оформлення книг, створивши нову візуальну мову, де колір, типографіка, верстка фактично розповідають історію на рівні з текстом.
Серед їхніх книг нон-фікшн «Голосно, тихо, пошепки», «Я так бачу», драматична історія «Війна, що змінила Рондо». В Україні проєкт співпрацює з Видавництвом Старого Лева, але здобув славу також на міжнародному ринку.
Права на друк книг було продано у 30 країн світу, крім Європи, це Китай, Японія, Південна Корея. В Чилі «Голосно, тихо, пошепки» була закуплена для державних шкіл по всій країні. Загальний наклад книги в цій країні сягнув 92 тисяч примірників.
AGRAFKA зібрала низку міжнародних премій, в тому числі здобула BolognaRagazzi Award — фактично «Оскар» у світі дитячої літератури.