Актуальність питання
За даними Держстату, у липні цього року споживчі ціни в Україні були на 7,7% вищими, ніж минулого. Це означає, що 100 000 гривень, які просто лежать без руху, за рік втрачають близько 7 000 купівельної спроможності.
Наприкінці липня Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5%, що задає орієнтир вартості грошей для всього ринку. Три найпоширеніші інструменти, між якими вибирає пересічний український інвестор – банківські депозити, державні облігації та корпоративні облігації компаній – зараз тримаються в коридорі дохідності 13,7-18% річних. Тобто навіть ці обережні інструменти здатні не просто компенсувати інфляцію, а й дозволяють трохи заробити. Тому їх треба використовувати.
Але порівнювати їх за цифрою на вивісці не можна. Дохід за депозитом і за корпоративними облігаціями оподатковується однаково – 18% податку на доходи фізосіб плюс 5% військового збору (разом 23%). Дохід за державними облігаціями не оподатковується взагалі. Тому 15% в одному інструменті можуть виявитися вигіднішими за 18% в іншому.
Також, окрім дохідності, у кожного з них є ще три не менш важливі параметри:
-
строк, на який ви розлучаєтеся з грошима;
-
ризик - тобто чиї зобов’язання ви фактично купуєте;
-
доступ до коштів - тобто чи зможете забрати їх раніше, якщо життя внесе корективи.
З огляду на це все і треба обирати інструмент, залежно від ваших життєвих обставин.
СПЕЦПРОЕКТ
1
Сценарій:
гроші можуть знадобитися будь-якої миті
Це найчастіша ситуація і водночас найменш дохідна. Йдеться про фінансову подушку, запас на непередбачені витрати або суму, відкладену на близьку покупку. Головне тут - не заробити, а мати змогу забрати гроші будь-якої миті.
Просто на картці тримати їх невигідно, бо на залишок банки можуть нараховувати символічні 1-2% річних, а деякі - взагалі нічого не нараховують. Як альтернативу, можна розглянути класичний строковий депозит, який дає значно більше. Середня ставка за тримісячними гривневими вкладами на 31 серпня становила 13,72% річних. Зі 100 000 гривень такий вклад принесе 2 641 гривню чистими за три місяці. Але це заморожені гроші, і забрати їх раніше зазвичай можна лише з втратою більшої частини нарахованих відсотків.
Утім, є і проміжний варіант – депозит із правом дострокового розірвання. На ринку можна знайти вклади з такою опцією, які дають 6-9%.
2
Сценарій:
гроші не потрібні рік і більше
Тут лідер очевидний — облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
На аукціоні 25 серпня Мінфін розмістив річні ОВДП під 15,17% річних, дворічні - під 15,63%, трирічні - під 16,47%. Податків із цього доходу немає, тому 100 000 гривень у річному папері дають 15 170 гривень чистими. Такого зараз не запропонує жоден гривневий депозит. Купити держоблігації можна в Дії, у застосунках частини банків і в брокерів, мінімум одна облігація, тобто тисяча гривень.
Слабких місць два:
-
дати погашення визначає держава, а не ви, тому підібрати папір рівно під свій строк вдається не завжди;
-
на вторинному ринку ціна облігації залежить від попиту, і дохідність там зазвичай є нижчою за аукціонну.
Є й інша особливість ОВДП, яку варто враховувати під час ухвалення інвестиційного рішення. Купуючи облігації, інвестор фактично позичає кошти державі, а отже, бере на себе відповідні ризики. Водночас держава продовжує виконувати свої зобов’язання за ОВДП перед інвесторами. На відміну від банківських депозитів, для ОВДП не діє система гарантування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб — це важлива відмінність, яку варто враховувати, формуючи свій інвестиційний портфель.
3
Сценарій:
хочеться більше за депозит на строк від місяця до року
Часто реальна ситуація виглядає інакше, ніж дві попередні. Гроші не потрібні прямо зараз, але й заморожувати їх на три роки не хочеться. Продали авто, отримали премію, закрили угоду, і сума має працювати умовні пів року.
Під це завдання підійдуть корпоративні облігації. Компанія позичає гроші не в банку, а безпосередньо в людей, і платить за них більше, ніж банк платить вкладнику. Але тут дуже важливо, чиї саме зобов’язання ви купуєте. Адже якщо з емітентом щось станеться, Фонд гарантування не допоможе.
Найпомітніший на роздрібному ринку приклад - це облігації NovaPay*. Компанія першою в Україні вивела публічні корпоративні облігації для приватних інвесторів під час повномасштабної війни.
Ставка залежить від строку:
-
1 місяць — 12%;
-
2 місяці — 14%;
-
3 місяці — 15,5%;
-
4 місяці — 17%;
-
6 місяців — 17,5%;
-
9 місяців — 17,75%;
-
12 місяців — 18%.
Порівняння з депозитом тут коректне, бо податок однаковий. На шести місяцях 17,5%, проти 14,30% за індексом UIRD. У гривнях зі 100 000 це 6 738 гривень чистими, проти 5 506. На дванадцяти місяцях 18%, проти 14,07%, тобто 13 860 гривень, проти 10 834. Різниця складає близько трьох тисяч гривень на рік із кожної сотні тисяч.
Друга перевага корпоративних паперів - у гнучкості. Строк обираєте ви, а не підлаштовуєтеся під дати погашення ОВДП. Ціна облігації завжди 1 000 гривень і не залежить від попиту, тож ви відразу бачите, скільки отримаєте наприкінці. Сума угоди від 1 000 гривень до 5 млн за одну купівлю.
Купівля відбувається в застосунку NovaPay за допомогою “Дія.Підпис” за декілька хвилин. Комісій для інвестора немає. Окремо шукати брокера не потрібно, ним виступає «Універ Капітал» і його послуги оплачує NovaPay. Податки утримує брокер, тож у застосунку видно вже чистий дохід, а нарахування оновлюється щодня.
Інструмент цікавий і, судячи зі звітності компанії, доволі популярний. Облігації в застосунку NovaPay придбали близько 8,5 тисяч клієнтів на 4,7 млрд гривень, середня сума інвестиції – 103 тисячі. Найчастіше обирають 4 місяці, а 6 із 10 інвесторів після погашення облігацій вкладають гроші повторно, і навіть нарощують суму інвестування.
Тепер про емітента. Формально папери випускає компанія «НоваПей Кредит». Агенція «Стандарт-Рейтинг» регулярно підтверджує її облігаціям рівень uaAA, що означає дуже високу здатність компанії розраховуватися за боргами. З 2023 року зареєстровано 16 випусків, 3 вже повністю погашені на 300 млн гривень номіналу. Останній розрахунок відбувся у липні за серією «B». Випадків затримки виплат не було.
Цифри емітента за перше півріччя 2026 року такі:
-
Чистий прибуток 172 млн гривень, що у 3,2 раза більше, ніж роком раніше.
-
Власний капітал зріс із 516,5 млн до 688,5 млн гривень, зобов’язання - із 1,37 млрд до 1,69 млрд.
-
Залучені від облігацій гроші компанія спрямовує на кредитування: 80% - фізичним особам, і 20% - бізнесу.
Але є декілька важливих моментів, які варто врахувати. Виплати за такими інвестиціями гарантує сама компанія-емітент, а не держава. Вийти раніше строку неможливо: ані достроково погасити, ані продати папір. Також потрібно подавати декларацію. І на річному горизонті ОВДП із їхніми 15,17% без податку залишають інвестору більше, ніж 18% із податком від NovaPay (тобто 13,86%).
Тож інструмент виграє не всюди, а у своїй ніші. Він для того, хто впевнений, що гроші не знадобляться до кінця строку, кого цікавить горизонт від місяця до року, і кому важлива швидкість входу.
4
Сценарій:
потрібен дохід щомісяця
Окрема мета - не накопичити, а отримувати. Так роблять люди, для яких відсотки із заощаджень стали частиною бюджету.
Класичний варіант тут - депозит із щомісячною виплатою відсотків. 100 000 гривень під 14,07% річних дають приблизно 1 172 гривні на місяць до податків, і близько 900 гривень - після. Зарплату це не замінить, але як додаток працює. Другий варіант - купонні ОВДП, за якими держава платить раз на пів року і не стягує податок.
За регулярність доводиться платити. Гроші, які ви щомісяця знімаєте, далі не працюють, тому підсумок за той самий строк буде меншим, ніж у варіанта з однією виплатою наприкінці.
5
Сценарій:
головне - не залежати від курсу
Валютні інструменти в українських реаліях - це не про заробіток. Індекс UIRD на 31 серпня показує 1,14% річних за річними доларовими вкладами, і 0,46% за вкладами в євро. Після податку залишається менше одного відсотка. Валютні ОВДП є вигіднішими, цього року Мінфін розміщував доларові випуски приблизно під 3-3,4% річних, але аукціони в валюті бувають рідко, а попит на такі папери високий.
Сенс валюти в іншому. Це страховка від девальвації, і оцінювати її треба разом із курсом. Якщо гривня суттєво девальвує, валютні інструменти можуть показати кращий результат, ніж гривневі заощадження. Якщо курс стоятиме, ви програєте. Тому тримати в доларі всі 100 000 гривень - теж ризик, просто інший, адже витрати у більшості з нас гривневі.
Як це складається разом
Найчастіше в людини не одна мета, а декілька одночасно, і 100 000 логічніше не класти в один інструмент, а розкласти під різні завдання.
Умовний приклад міг би виглядати так. 20 000 гривень залишаються максимально доступними, бо це подушка. 30 000 грн спрямовуються у річні ОВДП, бо там найбільша чиста дохідність. Ще 30 000 гривень працюють на коротшому строку в корпоративних облігаціях, де ви свідомо берете ризик компанії в обмін на вищу ставку і можливість повернути гроші через чотири чи шість місяців. Останні 20 000 гривень лежать у валюті, як страховка від курсу.
Це не рецепт. Частки залежать від того, наскільки стабільний ваш дохід, чи є кредити, чи плануєте велику покупку. Незмінною тут є лише логіка. Спершу мета, потім строк, потім ризик, і аж наприкінці ставка.
