Партнерський проєкт

Від паперових платежів до
API-банкінгу — шлях фінансової системи України за 34 роки

За 34 роки Україна пройшла шлях від паперових міжбанківських переказів до повноцінної цифрової банківської екосистеми, яка не лише обслуговує бізнес, а й сприяє його створенню, масштабуванню та міжнародній інтеграції.

«Мінфін» вибрав 10 унікальних досягнень та впроваджень банків України для підприємництва за часи незалежності, й упорядкував їх за роками впровадження або масового розгортання.

Ці ініціативи суттєво вплинули на покращення банківських послуг, фінансування, зручності та безпеки ведення бізнесу. І що найважливіше — вони стали не привілегією для окремих, а стандартом для всіх — як для маленьких ФОПів, так і великих корпорацій.

Фундамент для безготівкової економіки — запуск Системи електронних платежів

Перші роки незалежності стали визначальними для фінансової інфраструктури України. У цей період Національний банк України заклав основи сучасної банківської системи, зробивши один із найважливіших кроків — запустивши Систему електронних платежів (СЕП). Перші платежі через СЕП пройшли 5 серпня 1993 року.

З 01 січня 1994 року в Україні повністю скасовані паперові та телеграфні авізо у міжбанківських розрахунках. Це була справжня революція, яка відкрила українському бізнесу двері до швидких і безпечних міжбанківських розрахунків.

До впровадження СЕП переказ коштів із рахунку на рахунок займав дні, а іноді - й тижні. Усе залежало від фізичної доставки документів, черг у банках і людського чиннику.

З появою електронної системи банки змогли миттєво обмінюватися платіжними дорученнями, а компанії — ефективніше управляти коштами. Вперше український бізнес отримав можливість електронних міжбанківських розрахунків — ключового інструменту для розвитку B2B-платежів і поступового переходу до безготівкової економіки.

На початку система працювала лише в робочі години і потребувала спеціального обладнання. Але саме вона заклала технологічну основу для того, що сьогодні стало нормою: миттєві перекази між рахунками ФОПів та компаній у різних банках — 24/7, включно з нічним часом та вихідними. Щобільше, тепер підприємець може провести міжбанківський платіж просто зі смартфона, не виходячи з дому.

Саме СЕП дала старт процесам автоматизації в розрахунках і створила технологічне поле, на якому пізніше виросли цифрові сервіси, інтернет-банкінг, мобільні застосунки і системи миттєвих платежів. Це було перше велике досягнення банківської системи України для підтримки підприємництва — стратегічне і довготривале.

Онлайн-банкінг — нова ера для підприємництва

На початку 2000-х банківські інновації в Україні почали виходити за межі звичної інфраструктури і заглиблюватися у сферу зручності. У період 2004–2010 років українські банки зробили величезний крок уперед — саме тоді з’явилися перші онлайн-кабінети для юридичних осіб, які дозволили підприємцям управляти фінансами без відвідування банку та без зайвої паперової тяганини.

Перекази, платежі, виписки, формування реєстрів, ведення декількох рахунків — ці операції бізнес почав здійснювати дистанційно, через вебінтерфейси банків, не виходячи з офісу. Це був справжній прорив, який дав змогу суттєво заощадити час й зменшити обсяг рутинної роботи.

Приватбанк став піонером у цьому напрямі, одним із перших запустивши функціональний інтернет-банкінг для бізнесу. У ці ж роки онлайн-банкінг почав перетворюватися з додаткового каналу обслуговування на основний.

Банки зрозуміли: бізнес готовий працювати повністю дистанційно. Це стимулювало конкуренцію у сфері цифрових сервісів, що згодом призвело до появи ще сміливіших гравців і рішень.

Справжній прорив в онлайн-банкінгу здійснив monobank. У 2017 році необанк — абсолютно нове на той момент явище в українській фінансовій системі — вийшов на висококонкурентний, але все ще консервативний банківський ринок, де працювали близько сотні банків. І відразу почав задавати нові стандарти і змінювати правила гри: банк без відділень, повністю мобільний сервіс, простий інтерфейс, зручність у користуванні, функціональність, орієнтована на користувача.

Саме розвиток онлайн-банкінгу у 2000-х відкрив шлях до того, щоб у 2010-х і 2020-х роках український бізнес став одним із найактивніших користувачів цифрових фінансових послуг у Східній Європі.

BankID — двері до цифрової держави для бізнесу

У 2016 році в Україні запрацювала система, яка зробила цифрову взаємодію бізнесу з державою максимально простою та зручною, — BankID НБУ. Цей сервіс дозволив підтверджувати особу через свій банк і миттєво отримувати доступ до десятків державних і комерційних послуг, без черг, підписів і сканів документів. Це стало справжнім проривом у цифровій ідентифікації для бізнесу.

Завдяки BankID підприємці змогли:

зареєструвати ФОП онлайн у декілька кліків,
відкрити бізнес-рахунок без візитів до відділення,
подавати звітність до податкової через електронний кабінет,
підписувати договори онлайн, не використовуючи складні сертифікації,
авторизуватися в державних сервісах, зокрема, у «Дії», Електронному кабінеті платника, «Прозорро» тощо.

Процес ідентифікації, який раніше вимагав особистої присутності, копій документів і багатьох годин очікування, скоротився до декількох хвилин. Усе, що потрібно, — це мати відкритий рахунок у банку, що є учасником системи, та доступ до мобільного або інтернет-банкінгу.

На сьогодні система BankID налічує 152 учасників, із них: 39 - банки-ідентифікатори; 113 - абонентів-надавачів послуг. Одним із перших банків, який інтегрувався з системою, був monobank. Його клієнти — підприємці — отримали змогу проходити верифікацію в держсервісах без ЕЦП, токенів чи фізичних підписів, просто через додаток. Це зробило доступ до електронної держави максимально демократичним і масовим.

BankID став інфраструктурною ланкою між банківською системою та цифровою трансформацією держави. Для бізнесу це означало не лише комфорт, а й реальне скорочення витрат — часу, ресурсів, людського чиннику. І саме ця технологія стала основою багатьох майбутніх цифрових послуг, які нині здаються вже звичними.

Онлайн-відкриття бізнес-рахунків — новий стандарт для підприємців

Період 2018–2019 років став ще одним переломним моментом у взаємодії бізнесу з банківською системою. Якщо раніше відкриття рахунку для ФОП або ТОВ асоціювалося з чергами у відділеннях, тоннами паперів і кількаденним очікуванням, то саме в ці роки українські банки перевернули правила гри, впровадивши повністю онлайн-відкриття рахунків для підприємців.

monobank, Приватбанк, aбанк та низка інших фінансових установ дали змогу підприємцям відкрити рахунок без жодного візиту до банку.

Бізнес нарешті отримав швидкий старт: за декілька годин можна було зареєструвати ФОП, отримати КЕП (кваліфікований електронний підпис), підписати необхідні документи — і все це зі смартфона.

Першим в Україні, хто реалізував повністю мобільне відкриття рахунку для ФОП — без паперів, без менеджерів, без філій, став monobank. Підприємець проходить ідентифікацію, вибирає вид діяльності, формує і підписує документи, використовуючи КЕП, просто в застосунку, і вже за 10–15 хвилин отримує повноцінний банківський рахунок для ведення бізнесу.

Цією можливістю скористалися сотні тисяч ФОП. Для багатьох початківців у бізнесі цей зручний старт став першим сигналом, що в Україні можна вести підприємницьку діяльність без бюрократії, а банківські послуги здатні працювати на рівні провідних світових фінтехів. І це ще раз підтвердило: українська банківська система не просто адаптується до потреб бізнесу, а випереджає запити, формуючи нові правила зручності, швидкості та цифрової взаємодії.

Онлайн-еквайринг і платіжні шлюзи — e-commerce стає масовим

У 2019 році відбувся масовий запуск платіжних шлюзів та онлайн-еквайрингу. Це рішення, які дали змогу бізнесу приймати онлайн-платежі безпосередньо на сайті, у соціальних мережах або навіть через месенджери — швидко, просто та без складних погоджень.

До цього підключення платіжного еквайрингу могло займати тижні, потребувало договорів, технічних налаштувань, погоджень служби безпеки. Але з появою гнучких та готових до інтеграції рішень від провідних гравців, на кшталт LiqPay, WayForPay, Portmone, усе змінилося.

Підприємець отримав змогу приймати платежі онлайн вже за 1 день — без програмістів, без складних інтеграцій, навіть без власного сайту. Просто посилання на оплату — і клієнт міг відразу здійснити покупку карткою.

На українському ринку є багато якісних інтернет-еквайрингових сервісів. LiqPay — один із перших масових сервісів платіжного шлюзу в Україні. Просте підключення, зручна робота з Shopify, WooCommerce, OpenCart. WayForPay — зручна платформа з акцентом на швидкий старт, із автоматичними рахунками, кнопками оплат і готовими рішеннями для малого бізнесу. Portmone — авторитетний гравець, який зробив фокус на якість сервісу та стабільність транзакцій.

До цифрового прориву долучилися і банки. Так, monobank запропонував власний сервіс еквайрингу під назвою plata by mono, доступний для малого бізнесу, ФОПів та МСП. Підприємець може просто у додатку замовити підключення еквайрингу і вже за декілька годин отримати платіжну кнопку для сайту або посилання на оплату, і почати приймати карткові платежі з будь-якої точки світу.

Це зробило вхід в e-commerce максимально легким. Не потрібно бути IT-компанією, щоб продавати онлайн. Завдяки підтримці банків та фінтех-партнерів, кожен малий бізнес отримав інструменти великого — платіжну інфраструктуру, яка ще нещодавно була доступна лише великим мережам і маркетплейсам.

2019 став роком, коли українська електронна комерція вийшла за межі великих гравців, і банківський сектор відіграв у цьому ключову роль.

«Доступні кредити 5–7–9%» — шанс на розвиток для малого бізнесу

2020 рік став викликом для світової економіки, а разом із нею — і для українського бізнесу. Пандемія, карантини, обмеження — усе це поставило під загрозу тисячі малих підприємств. Саме тоді банки разом із державою зробили важливий крок на підтримку підприємництва, запустивши програму «Доступні кредити 5–7–9%».

Суть програми — спрощення доступу до фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу через компенсацію частини відсоткової ставки. Частину відсотків держава взяла на себе, банки ж надавали кошти за зниженими ставками — 5%, 7% або 9% річних, залежно від розміру бізнесу, цілей кредитування та кількості створених робочих місць.

Це стало реальним фінансовим вікном для:

аграріїв — на посівну, техніку, обігові кошти;
малого виробництва — на оновлення обладнання чи розвиток потужностей;
експортно-орієнтованих компаній — у співпраці з Експортно-кредитним агентством (ЕКА);
підприємців, які шукали ресурс на адаптацію до нових реалій (онлайн-торгівля, логістика, цифровізація).

Українські банки охоче долучилися до програми, зробивши її максимально доступною: зменшили перелік документів, спростили процес розгляду, запровадили онлайн-подачу заявок. Для багатьох підприємців це стало першою реальною можливістю взяти кредит на розвиток.

Паралельно із державною ініціативою банки продовжили запускати власні кредитні продукти для МСП. Наприклад, monobank запропонував швидкі кредити для ФОПів — оформлення безпосередньо в мобільному додатку без паперових документів. Кредитний ліміт розраховується автоматично, на основі історії обігу за рахунком. Це дозволило багатьом підприємцям отримати доступ до додаткових коштів для фінансування бізнесу всього за декілька хвилин.

Окрім бізнес-продуктів, банк продовжив полегшувати життя своїх клієнтів і в інших напрямах. Скажімо, запустив дитячі картки для клієнтів від 6 до 14 років — на той час унікальний інструмент для розвитку фінансової грамотності молодшого покоління. Ще одним ноу-хау від monobank стала «Банка» для накопичень. Сервіс швидко набув популярності, у тому числі і серед підприємців, як простий інструмент для резервування коштів.

Загалом українська банківська система показала, що не просто кредитує, а підтримує підприємців у кризовий момент. А програми доступних кредитів стали не лише антикризовим рішенням, а й основою довготривалого партнерства між бізнесом, банками та державою.

ЗЕД і валютний контроль — повністю онлайн

У 2021 році Україна зробила ще один важливий крок до повної цифровізації підприємництва — цього разу у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Те, що раніше вимагало об’ємних контрактів, черг у банках і тонн паперової документації, стало доступним онлайн.

Нацбанк разом із комерційними банками створив інструменти електронного валютного нагляду, які дозволили бізнесу самостійно, без потреби звертатися до відділення банку або оформлювати паперові документи:

подавати документи для валютних операцій,
реєструвати ЗЕД-контракти без фізичної присутності,
отримувати валюту за експортними договорами,
проходити валютний контроль у зручному цифровому форматі.

Це означало менше бюрократії, менше людського чиннику і значно швидше проведення міжнародних розрахунків. Бізнес, який працює з експортом або імпортом, отримав змогу самостійно керувати всіма процесами — без потреби звертатися до відділення банку або оформлювати паперові документи.

Особливо активно у цьому напрямку працювали цифрові банки. Зокрема, monobank першим в Україні реалізував електронний валютний контроль безпосередньо в мобільному додатку. Це було не просто зручно — це відкрило двері до міжнародної торгівлі для тисяч малих підприємств, які раніше боялися складності ЗЕД. Тепер навіть ФОП міг повноцінно працювати з іноземними контрагентами, керуючи ЗЕД-операціями так само просто, як і щоденними платежами.

Електронний валютний контроль — ще один доказ того, як цифрові інструменти знижують бар’єри для бізнесу, відкривають нові ринки та дають змогу підприємцям зосередитися на розвитку, а не на паперах.

Підключення до міжнародних платіжних платформ: український бізнес — частина глобальної фінансової системи

Одне з найважливіших досягнень української банківської системи останніх років — інтеграція у глобальну фінансову інфраструктуру. 2021 рік минув під знаком підключення до міжнародних платіжних платформ, таких як SWIFT GPI, Payoneer, SEPA. Це дало українському бізнесу можливість швидко, без обмежень за сумою, безпечно та прозоро здійснювати міжнародні розрахунки.

Особливо значущим це стало для:

експортерів — які працюють із десятками країн і потребують надійної платіжної інфраструктури;
ІТ-компаній і фрилансерів — які отримують оплату від клієнтів із усього світу;
ФОПів, які працюють на іноземних маркетплейсах або надають послуги за кордон.

Українські банки поступово запровадили повну підтримку валютних рахунків, SWIFT-операцій, SEPA-платежів, а також інтеграції з популярними сервісами — Payoneer, Wise та іншими.

Важливу роль у спрощенні міжнародних платежів для малого бізнесу відіграв monobank. Його клієнти, зокрема, ФОПи, отримали можливість:

відкривати валютні рахунки в доларах та євро без візитів до банку;
надсилати та отримувати SWIFT-платежі онлайн;
виводити кошти з Payoneer без додаткових комісій або ускладнень;
отримувати оплату від клієнтів у США, Європі, Азії — безпосередньо на рахунок у мобільному застосунку.

Це стало критично важливим у період активного розвитку ІТ-сектору, а також в умовах вимушеної релокації тисяч бізнесів за кордон після початку повномасштабної війни. Українські компанії залишились конкурентоспроможними, зокрема, завдяки банкам, які забезпечили повну інтеграцію з міжнародною фінансовою інфраструктурою.

Крім того, підтримка SWIFT GPI (Global Payments Innovation) зробила міжнародні перекази не лише швидшими, а й прозорішими: бізнес міг бачити статус платежу в режимі реального часу, відслідковувати кожен етап транзакції.

Сьогодні підприємці — від фрилансера до експортера — можуть здійснювати міжнародні платежі так само легко, як внутрішні. І це — ще один доказ того, що вітчизняна банківська система зросла до рівня глобального гравця і не поступається фінансовим інституціям США чи ЄС.

Банківська стійкість у війні — підтримка бізнесу навіть під обстрілами

24 лютого 2022 року Україна прокинулася у новій реальності. Для тисяч підприємців це був не просто шок — це була загроза виживанню бізнесу. Але вже в перші дні повномасштабного вторгнення українська банківська система продемонструвала стійкість і здатність підтримати економіку навіть у найскладніших умовах.

Безперебійна робота банків 24/7

У той час, коли ракети били по інфраструктурі, банки забезпечували цілодобовий доступ до рахунків, мобільні платежі, зарплатні виплати, перекази всередині країни та за кордон. Дистанційний доступ до фінансів через мобільні додатки став життєво необхідним для бізнесу, який продовжував функціонувати у тилу чи релокувався.

Найбільші банки, серед яких monobank, Приватбанк, ПУМБ, Абанк, оперативно:

скасували комісії на ключові операції для ФОПів та МСП;
запровадили пільгові умови обслуговування;
відкривали рахунки для релокованих бізнесів у спрощеному режимі.

POS-термінали в селах — фінансова інфраструктура там, де вона потрібна найбільше

У співпраці з Нацбанком, фінансові установи масово почали впроваджувати POS-термінали навіть у найменших населених пунктах, де раніше не було доступу до банківської інфраструктури. Це дало змогу тисячам малих підприємців приймати безготівкову оплату, навіть у польових умовах, і стало порятунком для торгівлі в громадах, що прийняли ВПО чи працювали поблизу лінії фронту.

«Банка» — головний фінансовий інструмент волонтерів

Символом банківської мобілізації стала «Банка» від monobank — інструмент для збору пожертв, який швидко перетворився на головну платформу волонтерів і благодійників. Завдяки простоті та прозорості:

волонтери могли створити “Банку” в декілька кліків, публікувати лінк і отримувати допомогу з усієї країни та світу;
monobank інтегрував 1% кешбеку на виплату зарплат через бізнес-рахунок — і спрямовував його на допомогу армії;
фонди отримали індивідуальні “Банки”, а донатити їм стало так само легко, як знайомому волонтеру.

Ця ініціатива зробила фінансову допомогу масовою — від великого бізнесу до звичайного покупця зі смартфоном. monobank фактично став волонтерським хабом №1 в Україні, створивши унікальну модель інтеграції банківських сервісів та благодійності.

2022–2023 роки показали: українські банки — не лише про гроші, а й про стійкість. Саме завдяки їхній гнучкості, цифровій готовності та швидкій адаптації, український малий і середній бізнес отримав шанс не лише вижити, а й продовжити роботу, підтримуючи економіку в найтемніші часи.

Open Banking, API-економіка та банкінг в один клік

Після випробування війною банківська система України не просто вистояла — вона перейшла до фази активного розвитку, де головними пріоритетами стали автоматизація, інтеграція та гнучкість.

Open Banking та API-економіка — новий рівень зручності

У 2024–2025 роках українські банки почали масово впроваджувати архітектуру відкритого банкінгу (Open Banking). Це дозволило бізнесу:

підключати бухгалтерію, CRM, облік товарів або податкові сервіси безпосередньо до банківського рахунку;
отримувати аналітику, формувати звіти, проводити платежі — без переходу між додатками;
інтегрувати сторонні фінтех-сервіси (страхування, кредитування, автоматизовані інвойси) одним кліком — через API.

ФОПи отримали автоматизований облік, який майже повністю позбавляє рутини. Подання звітності, сплата податків, моніторинг витрат — усе це стало частиною «нової норми» для малого підприємництва.

Водночас у 2024 році monobank зробив стратегічний крок — запустив mono business — банкінг нового покоління, спрямований на свідомий та прозорий бізнес. Mono business пропонує:

дистанційне відкриття рахунку без необхідності відвідувати банк;
безкоштовні платежі на рахунки будь-яких банків за єдиним тарифом - ₴1 000 на місяць;
єдиний застосунок для особистих і бізнес-фінансів, а також простий вебкабінет;
прозорий фінансовий моніторинг.

Це стало зручним інструментом «все в одному» для підприємців, які ведуть діяльність з телефону.

POS-еквайринг для кожного — навіть без каси

Паралельно відбувалося масове розгортання еквайрингу для малого, сезонного та пересувного бізнесу. У партнерстві з НБУ та Міністерством цифрової трансформації банки запровадили:

швидке підключення POS-терміналів без складних договорів;
роботу без РРО — завдяки “Дія.Бізнес”, що дозволяє приймати кешлес-оплати на смартфоні без реєстрації касового апарату;
спеціальні тарифи для ФОПів на сезонну чи тимчасову торгівлю.

Це відкрило двері до безготівкової економіки навіть для продавців на ринках, кавових точок і мобільних підприємців. Бізнес отримав змогу працювати легально, зручно та без зайвих витрат.

Фінтех-партнерства та кобрендингові-продукти

2025 рік також ознаменувався активним партнерством банків із ритейлом. Наприклад, monobank запустив кобренд-картку спільно з АТБ. Це своєрідний гібрид картки лояльності від магазину і банківської кредитки. Власники таких карток можуть одночасно і користуватися кредитними грошима, і отримувати додаткові знижки й бонуси при розрахунках у конкретній мережі. Такий вид співпраці відкриває нові можливості для дрібних торговців, що працюють із великими мережами.

Підсумок

Україна за роки незалежності пройшла шлях від паперових авізо до повноцінної цифрової банківської екосистеми, яка стала фундаментом для розвитку підприємництва. Ключовими віхами стали запуск СЕП, поява онлайн-банкінгу, впровадження BankID, масове підключення еквайрингу та інтеграція з глобальними платіжними платформами. У кризові періоди банки довели стійкість, забезпечивши бізнесу доступ до фінансів, навіть під час війни. Сьогодні фінансова система орієнтована на Open Banking, API-економіку та партнерство з ритейлом, що виводить її на рівень провідних світових фінтехів. Важливу роль у цих змінах відіграють інноваційні гравці — зокрема, monobank, який став символом мобільного банкінгу і драйвером цифрових трансформацій у галузі.

Від паперових платежів до API-банкінгу — шлях фінансової системи України за 34 роки